Історія закладу

Історичний шлях лікарні з 1926 року по сьогодення.

Історія нашої лікарні йде з глибин сивої давнини

Так в архівному фонді Херсонської ради профспілок зберігається справа про роботу будинку відпочинку Херсонського окружного профбюро в м. Олешках за 1926 рік.

Відпочивали представники різних профспілок: працівники страхових кас, робітники землі і лісу «Робземліс», «Будівельник», «Шкіряник», «Медсанпраця». За весь сезон 1926 року відпочило 1349 чоловік. Зміна продовжувалась 15 днів, одночасно відпочивали 150 осіб.

Завідувачем будинку відпочинку був В.Тідоссор. Так, як був великий наплив відпочиваючих, то складалися угоди на оренду садиб для потреб будинку відпочинку на сезон.

В довідці санітарного лікаря вказано, зокрема, що відпочиваючі розміщувались безпосередньо в приватних садибах мешканців Олешок, користувались безкоштовним харчуванням та постільною білизною. Кухня, їдальня, пральня були облаштовані просто під камишовим навісом, відрізнялись загальною антисанітарією.

Добре місце розташування (окраїна міста, ліс, річка), попит відпочиваючих веде до початку будівництва нового корпусу, яке велось на одній із садиб. Актом від 8 лютого 1926 року будинок відпочинку (все майно, а також дві закріплені за будинком відпочинку садиби) Херсонське окружне профбюро передало у відання Херсонської окружної страхової каси. Поряд з робітниками і службовцями відпочивають і червоноармійці.

В архівному форді виконкому Херсонської обласної ради депутатів трудящих міститься рішення облвиконкому від 8 лютого 1963 року № 22 «Про додаткові заходи по посиленню боротьби з туберкульозом в області». В цьому рішенні зокрема вказано: «Зобов’язати облздраввідділ до 1 червня 1963 року організувати на базі Цюрупинського будинку відпочинку ім..М.В.Фрунзе, що тимчасово передається облздравідділу у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР № 82 від 25 січня 1963 року облпрофрадою, бюджетний протитуберкульозний санаторій на 175 ліжок.
Далі йдеться про ремонт, облаштування, фінансування, постачання продуктами, створення для лікарів-фтизіатрів відповідних побутових умов, передбачивши позачергове забезпечення їх квартирами.
Так 28 вересня 1963 року був відкритий протитуберкульозний санаторій ім.М.В.Фрунзе у Цюрупинську.
Кількість ліжок 175, лікарських посад 9 з них зайнятих 5, середнього медперсоналу 20 в т.ч. 5 фельдшерів. Першими пацієнтами були допризовники в кількості 100 чоловік по направленню обласного тубдиспансеру. Корпуси обігрівались грубами, каналізації не було, туалети на подвір’ї.

Санаторій займає площу 20 га і розділений на 3 території:

І територія

  • 2 лікувальних корпуси (для легеневих хворих – 45 ліжок – будівля 1924 року), (для кісткових хворих – 35 ліжок – будівля 1905 року)
  • допоміжний корпус 1952 року (пральня, кабінет ЛФК, камера схову)
  • Їдальня та харчоблок на 150 місць (після 2-х літніх прибудованих веранд – 200 місць)
  • Водонасосна станція з баштою Рожнова.

ІІ територія

  • Головний корпус на 163 місця будівлі 1926 р.
  • І корпус на 60 місць будівля 1967 року для активних та знову виявлених хворих на туберкульоз;
  • санпропускник будівля 1910 р.;
  • фізіокабінет будівля 1924 р.;
  • лабораторний корпус будівля 1952 р.;
  • адміністративний корпус з глинобитної будівлі з пічним опаленням будівля 1904 р.

ІІІ територія

  • 4 літніх корпуси на 150 ліжок;
  • аптека; бібліотека;
  • майстерні;
  • гараж на 6 боксів;
  • паливний склад;
  • недобудований клуб на 400 місць з 1962 р.

Головний лікарем призначено Портер Віталія Йосиповича. Закінчив Одеський медінститут в 1954 році, працював головним лікарем Новозбур’ївської райлікарні Голопристанського району. З 1963 року було призначено головним лікарем Цюрупинського протитуберкульозного санаторію ім.Фрунзе.

 

Першими лікарями санаторію були:

Йордан Аркадій Вікторович з 01.08.1963 р., якого було направлено в облтубдиспансер на робоче місце для ознайомлення з новітніми методиками лікування туберкульозу легенів і накладання штучного пневмотораксу.

Коваленко Майя Андріївна 09.1963 р. призначена лікарем-рентгенологом.

Лікарі:

Рожінцев Юрій Олександрович (Лютий 1964 р.); Голгер Петро Ісайович (1964); Єфішев Владлен Федорович (серпень 1964 р.), Козинська Євгенія Іванівна (липень 1964 р.), Спиридонов Олександр Михайлович, (травень 1964 р.) Охріменко Людмила Аркадіївна (вересень 1964 р.). Лук’янова Валентина Павлівна (січень 1965р.) Йордан Віктор Арвідовіч (травень 1966 р.), Куховаренко Ніна Іванівна (травень 1966 р.) Ястреб Олександр Миколайович (липень 1966 р.) Калузька Лідія Тимофіївна (вересень 19б5р.), Шауфлер Олександр Якович (лікар-бактеріолог) Андрієнко Лідія Данилівна (травень 1967р.), Андрієнко Микола Васильович (лікар ЛОР червень 1967 р.), Блінова Ніна Данилівна (липень 1967) Бережнов Валерій Павлович (вересень 1967 р.), Самборський Володимир Ілліч (жовтень 1967 р.), Самборська Валентина Михайлівна (жовтень 1967) Гаврилова Катерина Іванівна (лікар-бактеріолог березень 1969), Кравець Надія Олексіївна (липень 1969 р.), Яковенко Ольга Зіновіївна (квітень 1970 р.)
Вони лікували перших хворих, які прибули на лікування у 1964 р. до лікарні.

 

На той час у постановах Ради Міністрів СРСР та УРСР йдеться про необхідність розширення санаторію і доведення до 300 ліжок.
У 1965 році в санаторії вже було розвернуто і функціонувало 225 ліжок, а з липня 300 ліжок.
Направлення хворих в санаторій здійснювалось вибірково лікувально-санаторною комісією облтубдиспансеру.
Гортубдиспансер і Цюрупинський райтубдиспансер мали теж право направляти хворих. як правило хворі поступали повністю обстеженні з епікризом. З 1965 р. в санаторії була введена нумерація місць. На кожне ліжко було заведено картку в якій вказувалося дата поступлення та виписки хворого. Так можна було прослідкувати як функціонує ліжко. Також було вирішено питання взаємного обміну рентгенівськими знімками між облтубдиспансером та санаторієм.
В санаторії працює семінар по вивченню основ марксистко-ленінської естетики (керівник Портер В.Й.), функціонували кружки по вивченню політики партії, керували комуністи та комсомольці.
Працювала редколегія, здавались стінгазети «Наша здравниця», проводилась санітарно-освітня робота. Добре працювала художня самодіяльність.

Робітники санаторію завжди добре відпочивали: були екскурсії в Крим, Одесу, Н-Каховку на легендарну тачанку. Стовідсотково збирались на демонстрації присвячені Першому травня та Жовтневої революції.

З листопада 1987 року головним лікарем була призначена Яковенко Ольга Зіновіївна, яка очолила оздоровчо-лікувальну роботу по покращенню санаторно-курортного лікування і організованого відпочинку трудящих Херсонської області.

Плинув час, змінювалась ситуація стосовно захворюваності на туберкульоз в області не в кращий бік. Херсонським облздраввідділом приймається рішення в червні 1990 року на базі санаторію ім.Фрунзе відкрито обласну фтизіо-пульмонологічну реабілітаційну лікарню на 150 місць.

Головним лікарем якої призначено Самбірську Валентину Михайлівну (1990-1997 р.р.)

Пацієнти лікарні з фтизіатричними захворюваннями отримували лікування та оздоровлення:

  • Теренкур в умовах розташованого поблизу листяно-хвойного лісу,
  • заняття лікувальною фізкультурою в залі ЛФК,
  • лікувально-оздоровчий масаж,
  • фізіотерапевтичні процедури,
  • дбайливе відношення співробітників лікарні прискорювало одужання хворих.

В 1997 році Гурова Тетяна Миколаївна призначена головним лікарем обласної фтизіо-пульмонологічної реабілітаційної лікарні.

Головний лікар Гурова Тетяна Миколаївна народилася на Херсонщині 25 травня 1951 року в с. Чапаєво, В.Олександрівського району. Після закінчення середньої школи вступила до Дніпропетровського медичного інституту, який закінчила в 1974 році. З 1974 року по 1975 рік інтернатура при обласній лікарні з терапії, після чого направлена до Цюрупинської районної лікарні, лікарем терапевтичного відділення. Працювала на цій посаді до 1983 року. З серпня 1983 року по вересень 1997 року працювала заступником головного лікаря по лікувальній роботі, а також лікарем-ординатором терапевтичного відділення рай лікарні. Має вищу кваліфікаційну категорію з «Організації і управління охороною здоров’я» та «Дитячої фтизіатрії».

В зв’язку з поширенням захворюваності туберкульозом серед дітей Обласним управлінням охорони здоров’я було прийнято рішення на базі обласної фтизіо-пульмонологічної реабілітаційної лікарні з 1 липня 1998 р. було відкрито Обласну дитячу туберкульозну лікарню на 100 ліжок.

 Перших пацієнтів лікарня прийняла 20 серпня 1998 р. в І лікувальний корпус, в головний корпус прибули діти з інфекційної лікарні 3 жовтня 1998 р.

На лікування знаходяться в т.ч. і діти шкільного віку, тому при лікарні функціонує школа з консультативним вивченням предметів шкільної програми. Свято «Першого дзвоника» в лікарні.

Туберкульозом інфікована третина населення планети. Про підступність цієї небезпечної хвороби годі й говорити. Через економічні та соціальні негаразди це лихо прогресує і в нашій країні.

Особливо ж чутливо реагує на нього ще не зміцнілий дитячій організм. Нажаль, серед найнеблагополучніших у цьому відношення, і передусім на захворюваність серед підлітків є наша область.

Хвороба, як відомо, проникає в людський організм через широкі двері, а виходить часто через вузьку щілину, довго і болісно. Тому туберкульоз, про необхідність профілактики якого сказано вже достатньо, успішно лікується і повністю виліковується, якщо все робити своєчасно.

Лікарні доводиться мати справу з запізнілим діагностуванням, тому і методи лікування, як правило, близькі до інтенсивних. Для цього у нас є достатньо чинників. Лікарня пройшла акредитацію і має вищу категорію чітко відпрацьована система контролю якості діагностики та лікування. Завершено розробку стандартів їх якості в відділені та допоміжних служб.

Лікарня має достатньо кваліфікований кадровий потенціал, перш за все лікарів та медсестер.

Завідуюча відділенням Іващенко Ольга Олексіївна 1953 року, закінчила педіатричний факультет Кримського медінституту у 1978 році. Має вищу кваліфікаційну категорію з дитячої фтизіатрії.

Лікар Зеленіна Ірина Миколаївна 1962 року, закінчила лікувальний факультет Кримського медінституту у 1989 році. Має вищу кваліфікаційну категорію з дитячої фтизіатрії.

Лікар Батченко Алла Анатоліївна 1964 р., закінчила педіатричний факультет Одеського медінститут 1991 році. Має першу кваліфікаційну категорію з дитячої фтизіатрії.

Лікар-рентгенолог Шахов Віктор Іванович 1957 року, закінчив лікувальний факультет Кримського медінституту у 1981 році. Має першу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Рентгенологія».

Лікар-отоларинголог Кудас Віктор Володимирович 1966 року, закінчив лікувальний факультет Запорізького медінституту у 1989 році. Має першу кваліфікаційну категорію лікаря отоларинголога.

Біолог Лукашевич Людмила Григорівна 1975 року, закінчила Таврійський національний університет, факультет біології у 2000 році. Має першу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика»

Основне в роботі середнього медичного персоналу лікарні у тому, що на період перебування дитини в стаціонарі вона повинна замінити хворій дитині матір, а це потребує від неї не тільки високих професійних навиків, а й великої душевної любові до дітей.
Запорукою успішної роботи медичної сестри є любов до своєї професії. У лікарні працюють 24 висококваліфікованих медичних сестер з багаторічним стажем роботи, які віддано доброзичливо ставляться до наших маленьких пацієнтів.

В лікарні працюють ветерани медичної служби Сапронова Олена Іванівна, Мінєєва Зінаїда Вікторівна, Колеснікова Майя Василівна Зоріна Тетяна Миколаївна, які свої знання, досвід, теплоту свого серця і дотепер віддають зціленню дітей.

Значну роль у лікувальному процесі відіграють загальнооздоровчі фактори. Це лікувальні фізкультура і хореографія, щоденні прогулянки, походи до лісу, а влітку й до річки. Наш заклад розташований у парколісовій зоні де немає шкідливих викидів промислових підприємств. Сильний колектив педагогів надає дітям можливість навчатися, не відстаючи від шкільних програм. А участь дітей у святкових вечорах робить їх життя повноцінним та цікавим і допомагає легше переносити тривале перебування далеко від домівок.

Для того щоб наші пацієнти почувалися по-домашньому затишно, розподіляємо їх по корпусах залежно від віку. Своєчасно відремонтовані палати, завдяки різнокольоровій гамі побілки стін, а також різноманітності казкових сюжетів, додають особливого затишку. Кожна палата оформлена як ігрова кімната, можна сказати індивідуальна, тим більше, що діти теж беруть участь у їх оформленні.
Одне слово, до різних методів лікування додається ще й наша батьківська (здебільшого материнська) турбота про юних пацієнтів.
Тому, все це, попри економічні, фінансові негаразди, при долучені багатоканального фінансування галузі, сприянні міжнародних фондів, громадськості, вселяє надію, що туберкульоз, і перш за все дитячий, буде переможений.
Завдячуючи депутату обласної ради Рибалко Миколі Федоровичу лікарня починає співпрацювати з 2001 року по 2008 рік зі спонсорами з Голландії. Очолює фундацію «Голландія-Україна» Дік Нейсон.

 На протязі цих років голландські спонсори надали гуманітарну допомогу у вигляді обладнання, м’якого та твердого інвентарю, відремонтували та обладнали пральню, облаштували дитячий майданчик, класи, ігрові кімнати і таке інше.

Фонд Рената Ахметова в якості спонсорської допомоги виділив для лікарні дезкамеру, хірургічний відсмоктувач, бактерицидні лампи.
За бюджетні кошти лікарню газифіковано в 2005 році, замінено водонапірні башти Рожнова, придбано меблі, фізіотерапевтичне обладнання, лабораторне обладнання. Робочі місця лікарів, планово-економічного відділу, відділу кадрів забезпечені комп’ютерами.
Лікарні має вихід в мережу Інтернет.
Впровадили в практику телемедичні консультації з ведучими дитячими фтизіатрами України.

Важким і тернистим, але водночас шляхом осяяним променями визнання, пройшов колектив від Будинку відпочинку, протитуберкульозного санаторію до обласної дитячої туберкульозної лікарні.

Директори Будинку відпочинку:

  • В. Тідоссор,
  • Вельдштейн Леонід Юхимович,
  • Демент’єв Олексій Калинович

Головні лікарі:

  • 1963-1987 р.р. – Портер Віталій Йосипович
  • 1987-1990 р.р – Яковенко Ольга Зіновіївна
  • 1990-1997 р.р. – Самборська Валентина Михайлівна
  • З 1997 року Гурова Тетяна Миколаївна

Головні медичні сестри:

  • 1963-1975 р.р. – Волошина Антоніна Федорівна
  • 1975-1980 р.р – Скакун Ганна Олександрівна
  • 1980-1998 р.р. – Павлова Лариса Василівна
  • 1998-2005 р.р. – Мінєєва Зінаїда Вікторівна
  • З 2005 року Баранова Інна Григорівна

На зміну старшому поколінню приходить молоде. З часом покидають нас сивочолі ветерани, залишаючи колективу у спадок свій досвід, традиції, свою працю, свої професійні та людські ідеали. Вони живуть у нас, щоб наступні покоління черпали творчу наснагу для нових звершень на благо України й нашого народу.